Стоять будинки ні мертві, ні живі...

Стоять будинки ні мертві, ні живі,

Покинуті людьми напризволяще.

І жили тут раніше дітлахи,

І вірили в майбутнє добре, краще.

І вірили вони, що все гаразд,

І вірили, що все буде чудово.

В житті у них не було каст,

Життя вони сприймали поступово.

Але змінив життя один лиш день,

Коли на землю, з неба впала зірка.

Вона поцілила в будинок, як в мішень,

Забрав житті, залишилася дірка...