Стоїть солдат

Стоїть солдат,

Нема емоцій.

Шеврон пом'ят,

Загарбав злодій.

Сльози льються.

Він кричить.

З ким б'ються?

Серденько болить.

Лице спокійне.

Руки – кулаки.

Еспресо подвійне,

Прошли роки.

Ніхто не знав,

Що стане героєм.

До служби став.

Стоїть вже строєм.

У його бік

Дивиться автомат.

Хотів би втік,

Але він солдат.

Не жахливо.

Дуже лячно.

Це важливо.

Як це важко.

«Запалити можно?»

«Що ми звіри?

Звісно можно.

От бери.»

Вогонь і тяга.

Довго так чекав.

Чи є перевага ?

Думати не переставав.

«Солдате, чуєш?

Ти, шеврон зніми.

Очікував, що не почуєш?

До нас увагу ти зверни!»

Нема емоцій.

Він стоїть .

Хто він? Злодій?

Про що молить?

Руки – кулаки.

Стоїть він струнко.

«Агов "братки"

Почуйте хутко!»

Один сказав.

Слава Україні!

Одразу впав.

За те, що вільний.

Люди бачать.

Мільйони відповідають.

Ніколи не пробачать.

Герою слава.