Страва. 4#102

Від відкриття себе трохи з іншої сторони, мене зупиняє тупість леза ножа.

Інши види болю не до смаку - як кулінару не пасує невідповідна приправа.

Приправляю вечерю таблетками, і за двадцять чотири хвилини набуває смаку їжа,

Набуває своїх кольорів, до того бліда, та не здорова морально страва…

Разом із пармезаном, стираю повільно себе в просторі на дрібні, плавлені гранули.

Стоїть кисло-металевий аромат томатів або страху - дивний присмак на кончику язика.

Поки тебе не було, страва вже встигла вистигнути і мої гранули вже повністю розтанули.

Але все одно, я бажаю тобі смачного - хоч це і звичайна та безвкусна лексика.