Стріли Амура (25)

By Максим Марков

Written 2024-05-30

Стріли Амура влучили у серце,

дві пройшли наскрізь, але не одна.

Стікати кров'ю - доля парубоча,

слухати серце враженого дня.


З тих крапель крові проростають квіти,

такі пахучі, паростки життя.

Одна стріла залишилася всюди,

в серці від крові, місця більш нема.


На тій галявині лиш він і з ним вона,

останні миті долі на серветці.

Остання посмішка з ним була до кінця,

краплини крові зупинили серце.