Стріли кохання (239)

Я буду кохати й надалі,

і колись мене вб‘є Амур.

Бо йому неважливі деталі,

серед всіх цих сердечних тортур.

В моє тіло стрілою він влучить,

знов і знов почуттями наповнить.

Мою голову довго він мучить,

і колись мою душу відновить.

Неважливо коли, як і де,

закохатися знов доведеться.

Бо Амур всіх і всюди знайде,

стріл на кожного там набереться.