Стріляй (137)

By Максим Марков

Written 2024-05-30

Давай стріляй,

знаю, що знов промажеш,

як ще колись по кнопці блокування.


А якщо влучиш,

то не помру, не страшно,

для нас обох це буде покарання.


Давай стріляй,

спустошуй всю обойму,

в моєму тілі вже немає крові.


Ти зрозумій,

що б'єш не холостими,

і домовини є також дубові.