стрілянина в голові

до мене завітала

туманна дума смерті,

хто ж її пустив?

питання головне.

невже моя провина?

невже це я зробив?

невже я з головою не дружу?

невже я захотів, згубити свою душу?

чи це я просто так, відповідаю

за свої помилки,

що зробив на протязі життя?

невже моя дірява голова,

нараз неначе стала ціла?

бо самогубства думки,

досі в голові лунають, диким пострілом.

я так багато захотів розповісти,

що я вже думку, наче, й загубив.

проте одне я точно вам скажу,

наразі я лежу в калюжі крові,

а револьвер стріля не в моїй голові.