Структурний біль

І відтоді, як світ збожеволів,

коли нормою вріс між ребер

неупинний, надмірний, строгий

біль, що тихо зсередини жер.

Непомітно симптоми сходять.

Відчуття ейфорії — як мед,

По заплутаних венах бродить

біль, що тихо нас всіх ізжер.

Безколірний, із присмаком втоми,

Навіть трошки розширений спектр.

Хтось відчував гіркоту саркоми,

хробака, що невпинно жер.

Він структурний, п'янкий, їй-Богу,

Наче опіум, морфій, герань,

Забиває судини чорні

сірим попелом страждань.