Студент

В славнім місті Петербурзі,

Недалеко від Неви,

Із болота виглядає

Хата бідної вдови.

Стара хата зо вдовою

Разом вік свій віджила,

Почорніла, похилилась

І в болото увійшла.

Увійшла по самі вікна…

В ґанку сходи до сіней;

В сінях набік похилились

Двоє скривлених дверей…

І направо старій бабі

Смерть підписує патент,

А наліво без копійки

Б’ється з нуждою студент.

Зима люта. Вітер свище,

Сніг по вікнах брязкотить,

Мороз душу обіймає,

Мороз тіло каменить.

А у хаті на постелі

У сурдуті і плащу

Сидить студент медицини

Другий місяць без борщу.

І живіт, як гриб, запався,

Облізає голова…

І остання догорає

Його свічка лойова.

І сидить він, поглядає

На похилену стіну —

Під стіною лежить череп,

Нема й кришки тютюну.

І стіння кругом чорніє…

Тілько лазять павуки.

Тілько сумно виглядають

Із шкалубин прусаки…