Субота

А я хочу лягати спати, о першій годині ночі

А я хочу засинати, та не бачити твої очі

Як на небі немає зірок, так не має мого кохання

Ти знаєш все сам, але тебе я відпускаю

Як листопад зриває листки

Як зимою, все вкривається льодом

Так і серце моє відпускає, відпускає тебе у суботу

Відпускає як дощ краплини

Як та білка втрачає горіха

Ти втратив мене у неделю

Але до того я відпустила

Але всерівно, душі не спокійно

На душі, ще палає образа

Тому, о 12 я пишу вірші

У яких немає поразки