“Сухо Глухо Тисне щось на вуха”

Сухо. Глухо. Тисне щось на вуха,

Плаває тополь вовняний цвіт,

І висить така важка задуха,

Що й на душах виступає піт.

На грозу збирається неначе,

Та чомусь не зважиться ніяк:

Доки хтось у небесах заплаче,

Чорні очі виплаче терняк.

Ранні вишні, мов зірки падучі,

Сиплються до висохлих криниць.

Ходять мигавки в вечірній тучі —

Немічна подоба блискавиць.

Не гроза, а тільки намагання —

Холостими палить сіра мла.

А чекання, ніби ремиґання

Сонного, ледачого вола.

Та чимало користі й від суші.

Ти оте побачити зумів,

Як відкрилися змужнілі душі

Для жаданих крапель і громів?

16.02.1974