СУМНА КОЛИСКОВА

Сузір’я очей. Коливається острах

У погляді знов божевільних дітей

Суцільної ночі. Захований подих.

Вогню не несе до людей Прометей.

Розгублений вітер забув про оману

І знову шукає веселощів дня.

У чорному, дивно німому тумані

І свище, шукаючи сво́го коня.

Але у Пегаса зламалися крила,

Закрилися очі, і Муза пішла.

Знівечена рима заснула, застигла.

І ніч простирадло довіри зняла.

1998