Суничка

Колись із тобою збирали суниці,

З трави визирали їх личка червоні,

Вони потрапляли у наші долоні.

Так пригощало суницями літо

І ми забували про все на світі.

Хвиля кохання тоді нас накрила,

Раділи, сміялись, безмежно щасливі.

Смачні були ягоди, немов чар-зілля,

А згодом гучне відгуляли весілля.

Минуло з тих пір не одне літо й осінь,

Мене називаєш суничкою й досі.

2015 р.