«Суспільство»

Суспільство лізе в ту петлю —

Своїми же руками.

Шукає пекло наяву,

Хоч пекло під ногами

І тягне, тягне ту петлю —

Аж шрами кровоточать

І молить всіх «спасіть, прошу!»

Хоч серце і не просить

Шукає тих, кому петлю

Накинуть ще на шию

Знайде когось, і враз візьме

Задушить без упину

Суспільство радісно піде

Хоч шрами не закриті

Шукать нових, хто ту петлю

Примірить, і не зніме.

«Бо так завжди воно жило —

І так воно й загине...»