Сутінок час

***

Зелений запах річки темних вод

Туман несе у сутінь передмістя.

Старі дуби ведуть часів підщот,

Пускають до землі зубчате листя.

***

У тиші вечір. З берега ледь-ледь

Помітні бліки променів. Світило

Пливе за обрій від сум’яття геть.

Картина дня минулого застигла.

***

Безодні звід крізь хмари проступив.

У нім зірки обходяться повільно.

І споглядають споконвічний пил :

Живий й віджИлий, що простився з біллю.

***

Сандалу ароматом і троянд,

Рослини віддають свою данину.

Промовивши для обраних : «Навряд»,

Життя іде у круговерть невпинну.