“Суворих слів, холодних і шорстких”

Суворих слів, холодних і шорстких,

Перебираю низки, ніби чотки,

І одкидаю твердо з-поміж них

Усе легке, все ніжне і солодке.

Не треба слів і не потрібен сміх, —

Лише удар разючий та короткий,

Що опече безжально, як батіг,

І, мов стріла, прониже серце кротке.

Зірву зо стін малюнки і квітки,

Дешеву розметаю позолоту,

Щоб вийшов день, високий і стрункий,

Як каменяр виходить на роботу,

Щоб жест руки, розмірено скупий,

Валив каміння і ламав стовпи.

1927