Свинарка і пастух*

Там кохання рапсодії

глядачам тішать слух.

Ті нехитрі мелодії...

І свинарка й пастух

у пориві стаханівським

дбають, хто про свиней,

ну а хто – про баранів,

щоб було все окей...

П’ятирічки шикуються,

як шеренги бродяг.

І над щастям совєтським

майорить зверху стяг –

прапор кольору крові,

чи то може – в крові? –

тих, хто гинув за мову,

хто був проти брехні,

хто хотів самостійно

проживати свій вік

не худобою в стійлах,

а хазяїном тих

територій, що в спадок

залишилися нам

від усіх наших пращурів...

Відбудуємо храм.

І зберемося в храмі

і згадаємо, що

ми не Божії тварі,

ми творіння Його.

І якщо нам свободу

сам Господь дарував,

то орел кількаглавий

залишиться без глав

на кривавій дорозі.

І в обіймах війни

без рапсодій, безславно,

згинуть вражі сини.

 15.05.2024

*- музична комедія часів СРСР