Світ дарує дарунки призерам життя

Світ дарує дарунки призерам життя

Їм влаштовує кращі маршрути

З них здуває пилинки, змітає сміття

Ну а ми? Ми лиш пил в його путах

Нас в пітьмі підберуть, і з собою, у путь

Надламких, гонорових, капризних

У солодкій воді розчинять, немов ртуть

Вприснуть в себе і виригнуть киснем

Нас штовхнуть за палаючий обрій мети

Заарканять, заб'ють і осудять

Запечатають в камерах з солі й води

Де в одному світанок і сутінь

Ми заручники змін, ми без шкіри, без стін

Що боронять душевних вервольфів

Нам для захисту меч, та на двох лиш один

Проміняєм на опій і морфій

Ми лиш збоку і зкраю, подалі від мас

Сенс для нас - протирічлива мрія

Тож бездумно й покірно марнуємо час

В сподіваннях на анестезії

Я розбитий, роздертий, розламаний вщент

Разом ми - немов склеєні вази

Так рятуй, виліковуй, затягуй в свій тент

Зачаровуй в обіймах екстазу

І на схилах подій, на околицях мрій

Де крізь ґрунт проростають самшити

Ігноруючи біль, імітуючи тінь

Ти живеш, тож і Я буду жити

2020