Світ мого кохання

(канцона).

Ти для мене – небо волошкове,

трави, що схилились до стежини,

нерозквітлі хмари в стиглім житі,

що ведуть замріяну розмову.

Наше щастя буде голубіти

ароматом затишної днини

і медовим квітом конюшини,

запашним, небесно-полиновим.

Шлях в блакиті стелиться піснями –

з небокраєм злився чебрецями.

світ мого кохання – квітне знову.

У повітрі над житами гусне

Волошково-неозорий усміх…