Свiтанок

Промінь сонця притулився на плечі 

І заплутався веселками в волоссі. 

Вигин тіла нагадав твій жар вночі, 

І зім'яту через нашу пристрасть постіль. 

Ти ще спиш і так тендітна уві сні, 

Ще світанок не забрав з полону ночі. 

Та вже скоро посміхнешся ти мені, 

Подаруєш теплий погляд своїх очей. 

Твоє дихання легеньким вітерцем 

Невагомо ледь лоскоче мої губи... 

Ти - мій янгол з найвродливішим лицем, 

Але я́ тебе оберігати буду! 

П-В: 

І джерельною водою, 

І тендітним сяйвом зорів 

Оживила ти мене, 

Пролилася наді мною. 

30-31.03.2012 

К.В.