“Світить місяць серед неба”

By Руданський Степан

Світить місяць серед неба,

Зіроньки кругом,

І всі люди сном заснули,

Опівнічним сном!..

Один я лиш не дрімаю,

Край вікна стою;

І тобі, дівча, співаю

Про тугу свою!..

Чи спиш, мила, чи дрімаєш?

Любка, пробудись!

Пробудися і в віконце

Виглянь-подивись!..

Най погляну на ті личка,

Що палахкотять,

На ті очі, чорні очі,

Що вогнем горять!..

Виглянь, мила, як дрімаєш,

Най я подивлюсь,

Подивлюсь на білі груди,

К серцю пригорнусь!..

Пригорнуся, обів’юся,

Правду спом’яну…

І без туги і без жалю

Вічним сном засну.