СВІТЛО УНОЧІ (МАРА)

By Кирило Грудень

СВІТЛО УНОЧІ (МАРА)

Written 2023-12-01

Десь там,

Де очі вперше стріли всмішку мами,

Де перші кроки землею ногами,

Де місяць віддзеркалить сонця світло

І котиться полин за вітром

Тихо

Лягли на плечі блідні твої руки,

Вмостились на деревах чорні круки:

Щось є таке, що не відвести погляд -

Те відчуття, що ти вже поряд...


То наче шукати світла уночі,

Прохолоди і тіні на печі

І блукати босоніж у дощі,

Дивлячись в твої темнії очі.

Коли сіна вже зібрано в снопи -

Бери тихо за руку і веди -

Хочу бачити те, що бачиш ти,

І ступати у ніг твоїх сліди.


Мало,

Так мало хто спинявся роздивитись,

Зануритися і не залишитись

Навіки у пустих твоїх очицях,

Та я із тих, хто не боїться

Й хоче

Лишитися назавжди із тобою -

Веде мене за руку за собою

Крізь темряву, крізь ніч і довгий холод -

Одній тобі куда відомо...


Я врешті зрозумів, навіщо треба...

І як то взагалі - ознак твоїх не мати жодних.

Тримати вдома полум'я без тебе,

Не відчуваючи долонь твоїх холодних,

Серцебиття у ритмі вітрових поривів

І дотик ніжних рук твоїх обіймів довгих...

Немов милуючись на те, чого не вистачає -

Не стане тепло як не змерзнуть руки,

Не стане полум'я сакральним як не буде ночі,

Не буде зустрічі, коли нема розлуки...

Вдивляючись щосили в речі ті, яких немає, -

То наче потопати в темряві, куди, без світла, тягнуть твої очі...


То наче шукати світла уночі,

Прохолоди і тіні на печі

І блукати босоніж у дощі,

Дивлячись в твої темнії очі.

Коли сіна вже зібрано в снопи, -

Бери тихо за руку і веди -

Хочу бачити те, що бачиш ти,

І ступати у ніг твоїх сліди.

____________________________

Слухайте на YouTube Spotify iTunes

Грудень - Світло уночі (Мара)