Світло всередині

Я страждала роками, мов дощ, що б’є об землю,

Слухала, як чужі руки риють там, де моє.

Моє серце не залізне, воно горить і живе,

Хоч страждання й удари, я ще стою, я ще дихаю.

Бурі навколо, крики, шепоти й хаос,

Але я тримаю своє світло, мов свічку в темряві.

Я знаю: попри біль, попри роки терпіння,

Моє серце — мій дім, моя межа, моя сила.

І навіть коли здається, що тьма переможе,

Я пам’ятаю: я тут, я живу, я відчуваю.

І моє світло всередині — невидиме для інших,

Але воно сильніше, ніж будь-який чужий контроль.