Світло

Коли опанує всесвітня темрява 

І залишок годин прийдеться на книги

Я потону у безпросвітності вечорів

Де ліхтарик замінять свічкою 

А вона капатиме мені на листочки

Білим і ніжним палким парафіном 

Я помандрую у темряві в кочки

Із шерстяних ковдр вихололих

Душою і тілом від морозів тривалих

Я не охолону тим паче не згину 

Лише потону у безпросвітності часу

Де хвиля проходимите цілу годину 

Так наздожену втрачені роки, 

Так дочитаю покинуті строки 

Старих розказаних гарних історій

Розповідавших про небо і те, 

Які на небі бувають зорі

І відпустить мене відчуття пусте 

І рокова тривога зникне

А потім, пречисте, вони

знову увімкнуть світло