Світло

By Олександра Небесна

Written 2025-06-14

Десь у пітьмі між рядками

Світло пролилось, заграло бáрвами

Світ перестав бути сірим, холодним

Є тільки ти.

Цього доста мені

Поруч з тобою я є собою

Можу сміятись, стрибати, кричати,

Гірко заплакать

і знов цілувати

Поки не стане

Повітря між нами… ти — мій, незмінний,

Моя віра, вогонь і весна.

Ти — моє все. Моя тиша й гроза.