Святий Миколай

За віконцем сніжок пролітає,

Летить з неба і падає вниз,

І на сяйві ліхтарика жовтого

Появляється й губиться вмить.

Тихо-тихо усюди на вулиці,

Чути ночі дихання чітке,

А ще чути, як стукає серце

Таке тепле, дитяче, ясне…

Загорнулось малятко у ковдру

Й бачить сонячні, радісні сни.

І чекає долі щасливої,

І казковий див від зими.

Сняться мамині руки ласкаві

І квітучі зелені сади,

Та зникає усмішка радісна:

– Мамо, де ти? Матусю, прийди!..

Чути дзвін колісниці тихенький,

Шурхотіння саней на снігу.

Це Святий Миколай нам із неба

Подарунки привіз у мішку.

Мить казкова, чарівна, свята,

Неймовірна і сповнена дива!

Білий ангел ступає на сніг

І згортає розправлені крила.

Чути спів із небес і радіє Земля,

Торжествує природа довкола.

Навіть сонна зелена сосна

Стрепенулась з-під снігу спроквола.

– Мамо, де ти? Матусю, прийди!

І стиснулися ручки маленькі,

І насупились брівки чудні…

Воно хоче, так хоче до неньки!

Поправляє відкинуту ковдру,

Укриває ангелик маля,

А Миколай кладе під подушку

Йому нове і гарне життя!