Сяйво

На краєчку північного сяйва дрімає вічність...

Чи дасть вона шанс збудувати новий ковчег?

Чи буде можливість ще раз перевірити міцність

Запакованих жадібним людством у пластик планет?

Всі кричать про кохання, кричать, але мало хто любить...

Наче діти примхливі, що хочуть усе і завжди...

Я пройшла всі вогні, усі води та міднії труби,

Але так і не встигла поглянути в очі твої...

На краєчку північного сяйва дрімає вічність,

У туманах лавандових снів лише простір і час...

Я сновида тепер... назавжди, але, може, прокинусь,

Якщо сни, як болюча реальність, теж будуть без нас...