Та, єдина

А він обрав таку, що мала душу,

Просту і милу як та пісня лине..

Він покохав її за очі сині-сині ,

І за вуста, такі сором'язливі..

Він знав, вона така єдина,

І з нею він по-справжньому щасливий..

Йому не треба тих ляльок,

Що мають маску на обличчі кольорову.

Йому обридли фальш та скупість душ,

Та дурість і безглуздя дике..

Він відшукав одну, одну з тих душ,

Котру відчув всім серцем,

Ту, єдину!

Вона його не відпустила,

Вона взяла його в полон,

Він своє серце їй віддав,

Віддав, бо так її кохав...