“так буває вічно і ніколи”

так буває вічно і ніколи

сонний дим на землю опада

золотих хмарин ламкі околи

сонця кров солом’яно-руда

так перетинаються і терпнуть

ніби виливаються з юрби

голосів подаленілі верби

поцілунків темні голуби

так живуть як до життя прирослі

дні і ночі солоду і крил

і роса для них пелюстки носить

і осанну лебедить ковил

і ніхто на цілий світ палючий

і ніхто на ціле вороття

не розверне їх дніпро і кручі

і не перегорне їм життя