Так легко нам І ранок — мов пастель

Так легко нам. І ранок — мов пастель.

Та ще звучать, глибинні і гортанні,

живі пісні загиблих на світанні,

полеглих у траві між двох пустель.

Ще з нами ті, хто бачив це. Вони

болять, солоні й теплі, мов кровина.

Солодкий пагін і ясна травина

для них — мов день повернення з війни.

Кричать зі сну досвітньої пори:

їм сняться ешелони й табори

і гострі кроки вбивць у тьмі по бруку.

Ми поруч. Нам природа знак подасть:

відчувши трепет пульсів та зап’ясть,

немов дітей, тримаєм їх за руку.