Так люблю тебе зводити з розуму
Written 2018-10-04
Так люблю тебе зводити з розуму,
Знов ловити ці погляди пристрасні.
Ми не пара - вже дочка доросла є,
І у тебе вже діти виросли...
А душа грішить і не журиться.
Забуває все, повертаючись,
На хвилини знов в літо юності,
Де дощі не йдуть і не хмариться.
Так люблю тебе зводити з розуму,
Чути своє ім'я між подихів,
І в душі своїй розтривоженій...
Щоб до тебе у сни лиш приходити.