Так мало ще осталось до весни -

Так мало ще осталось до весни -

одна лиш мить, один лиш подих,

одне непрохане прости,

один необережний порух.

І все навкруг прозріє й розцвіте,

наповниться все звуком, жадобою,

а я лиш буду ждать тебе,

з загублених світів, із непокою.

Всміхнеться небо золотом дощу,

утоне світ в киплячій коловерті,

і я тебе нікуди не пущу,

аж поки лист не зажадає тверді.

Та хоч тумани осінь заплетуть,

нас розділяє мить,один лиш порух,

така у перемін найвища суть -

минає все і не скінчається ніколи.

2002р.