Так навіщо все

Немов сутінків спливала тінь,

Чи то ніч, світло сплинь...

Так сьогодні і для нас, з Мане,

Світло фарб денне.

Сутінковий білуватий світ,

Пензлів зойк, - мрій руж квіт,

І з тобою поруч любі ми, 

- Темряви томи.

А, в очах є порожнечі біль,

На губах... - зиск дозвіль...

Так навіщо, ти, скажи, мені

Ми у трунку мрій любощів вині...

Перший шепіт і обійм хміль лиш,

Чи то є, ні, -  облиш...

Та здається, зустрічей тепло

Назавжди пішло.

Очі враз нам підскажуть мило, як,

На губах... - щастя мак...

Так скажи навіщо, у мені,

- Поруч ми з коханням мрій чи ні.

Перших слів, листів, обійм запал,

Чи то є, як той шал...

Та здається, - зустрічей тепло

Назавжди пішло.

Є в очах порожнечі млість,

Звички друк, а бува і злість...

Так скажи будь що, скажи чом, як

Поруч з нами, ніч, як зірок мастак.

Перших слів, та обійм запал,

Чи то є, як той шал...

Та здається, - зустрічей тепло

Назавжди пішло.