Так ненав'язливо вплелась у мрії

By Софія Пасічник

Так ненав'язливо вплелась у мрії

Written 2022-01-27

Так ненав'язливо вплелась у мої мрії,

Я жив відлюдно, зовсім не збагнув

Як швидкісно розвинулись події,

Як враз в очах я шоколадних потонув.


Мій світ — це мікс буденності й бездії,

А ти сліпучим променем влилась,

Я ж поживав непевно, не плекав надії,

Щоб думка про кохання вже збулась.


Натхненна й горда, маниш, провокуєш,

Я сонми граней відкриваю у Тобі.

Смілива й вперта, щОраз Ти дивуєш:

Земна — удень, і вогняна — вночі..


Тепер не знаю як без Тебе жити,

Так стрімко й рвучко в серце увійшла,

Не вірив я, що можна так любити,

Любов без дозволу мене знайшла..


Життя з Тобою сенс мені дарує,

Бажання повінчатися веде,

Тепер я знаю точно — Бог існує,

Бо винайшов мені таку Тебе!..

*вірш від імені чоловіка 😊