“Так просто все: напишеш каяття”

Так просто все: напишеш каяття —

І роздобудеш право на життя.

Лише десяток слів чи, може, фраз —

І все вчорашнє вернеться нараз.

Дерева й квіти в іскорках роси,

Та за вікном дитячі голоси;

Та риба в озері, та в небі птах.

Та смак цілунку на твоїх вустах.

Як свідчення любові й доброти…

І тільки ти — уже не будеш ти.

Похилений, змарнілий від недуг,

Ти — тільки оболонка, а не дух.

Тепер старі костюми приміряй,

Удосконалюй кабінетний рай.

Топчи ту ж саму стежку у гаю

Не вернеш душу втрачену свою.

Лише десяток вимучених слів,

Які ти у потьмаренні наплів —

І вже тебе нема,

А є пітьма.

Є у людину схована тюрма.

18.08.1977