Так страшно, сумно й ти одна

By Крістік Хрустік

Так страшно, сумно й ти одна

В душі незрозумілі крики зла,

В очах холодний погляд, що жадає крові

Від тих, хто побажав її любові.

Знов залишившись із думками віч-на-віч

Ти відчуваєш як воно спускає руки з пліч

Потвора, що живе весь час у твоїх снах

А вдень крокує за спиною по слідах.

Що стало фактором її проклятої появи?

Чи хтось створив її лиш для забави?

Хто пазурі на тебе точить?

Хоч досі з ран підлогу кров ще мочить.

невдячна доля, яку ангели співали їй

Проложили лиш дорогу до повій.

Щодня проводячи аналіз власних сліз,

Ти розумієш, що у тобі живе біс.

Живе в тобі, з тобою, за тобою ходить

В оману лиш думки твої приводить,

Кидає з твоїх вуст слова прокляті

І каже, що всі мрії вже давно розпяті.

Реальність вже давно тебе відправила у морг

Лиш Бог веде за тебе з чортом торг

А ти як іграшка, ще трошки одержима,

Молишся Богу мертвими очима…