Так тіні повивають круг за кругом...

Так тіні повивають круг за кругом,

І біле небо на пастелі тла.

Моросить дощ… Ти будеш моїм другом?

Або як завше відійдеш, хто зна…

Так стань же другом, зливо мармурова,

Не плач у мені, відійди і згинь.

І тілом зломленим розквітне кольорова

Веселка справжня, як емоцій ринь.

Так лоскотно від тебе й відчайдушно,

Безрадісно і тихо, і чомусь

Ти стала тінню, комусь другом і марудно

Зійдеш на "ні", як наша дружба й грунь.

Авторська група: Сергій Шинкарчук. Літературна платформа. : 

https://www.facebook.com/groups/351724266082126/