* * *

Так закомплексно, так занадто плексований

З рівноваги не знавши повагою

Ніби саме тобою врятований

Дуже чемною, але ватагою

В тебе входжу, чи в лоно вертаюся?

True man cave, я одразу удома

Розкриваються і розриваються

Всі кордони хапає судома

КосмопОлітом без приналежності

Прокидаюсь з тобою на березі

Море спокою, ясності, холоду

Ми на Місяці в місяці березні

Десь чекають поля поховальних урн

Все зливається в полоси кольору

Я на штурмі тримаю свій Солотурн

А Сатурн свої кільця фарфорові

Ми танцюєм і ти вся в зеленому

Зірки в танці круг чорного отвору

Руки крізь рукава твої світяться

Ми зливаємось зовсім без опору

Muerto cazador

10.08.2024