Так зранку тепло, пахне кавою і сном

Так зранку тепло, пахне кавою і сном

В тумані за вікном весна вже плаче

Співає тиша про щось голосно

Про те, чого немає, що так значить,

Про цю війну, кінця якій нема,

Летять години, дні, роки вслід за птахами,

Про нас змарнілих в горі зокрема,

Бо це придумано там кимось, та не нами,

Про те, що треба попри все та жить,

Плекати своє рідне, комусь вперше

Тримаючи в долонях срібну мить

Із вірою в майбутнє, в день прийдешній.

#ольгамихольська #віршіукраїнською