Такі справи

Кава з вершками, парфуми, бузковий вітер,

сонце блищить в окулярах, у вікнах, в калюжах,

ранок святково щебече про мир всьому світу...

боляче дихати, знаю, що знову спаплюжать...

Скільки залишиться тих ненаписаних віршів,

цілунків, обіймів, ковтків недопитої кави,

яку неодмінно в незвичному місці залишу,

можливо, навіки, хто знає, які будуть справи...