Такий приємний теплий вітер.

Такий приємний теплий вітер,

Гаряча кава на сніданок,

А я стою у полі квітів

І знову настає світанок.

Ті помаранчеві тюльпани

І те безкрайнє синє небо,

Ті квіти під тобою впали,

А я безсилий впав на тебе.

Твій теплий як кохання подих,

Який я більше не відчую.

Я не знайду на тебе схожих,

І голос більше не почую.

Заплющив лиш на мить я очі,

А вже на небі видно зорі

І прокидаюсь серед ночі,

Валяючись самотній в полі.

Усміхнений іду додому,

І згадую твої долоні,

Немає сенсу тільки в тому,

Що влітку ті такі холодні.

І лиш холодний зимній вечір,

Можливо все це була казка,

Безсилий падаю на плечі,

Нехай там будеш ти, будьласка.