Танець сердець

By Софія Дмитрієва

Танець сердець

Written 2024-05-21

Любов – вона різна:

Терпка, взаємна й потаємна.

Або крихка, як той кришталь,

Як птах: відпустиш — він у даль.


Любов, як музика, лунає в душі,

Серця пливуть, ніби човни в морі.

Відкриваються небеса, як ворота,

Коли кохання обминає у хвилі.


Під легким вітерцем серця танцюють,

Плавають в океані незнання.

Буває так, що людина – мрія,

Нема кохання без зітхання.


Люби, людино, цілий світ,

Нехай він потоне в коханні.

Запамʼятайте: світ – один,

А Ви одні у світі цьому!


Настане день, і Ви знайдете…

Ті рідні очі – блискучі й чисті,

Відблиском у них є сіра блакить

Й бажанням Вашим буде потонути в них.


І Ви знайдете міцні руки,

Які триматимуть Вас увесь час.

І ті губи – пʼянкі вуста,

Котрі казатимуть: "Я кохаю тебе…"


Запамʼятайте лиш одне:

Кохайте по-дитячому, сміливо та впевнено.

І лиш тоді кохання щирим буде.

І разом ми все подолаємо.