ТАНЕЦЬ ТІНЕЙ

тисячі версій мене

розкидані по вулицях міста,

як недопалки та пляшки.

хтось бачить тінь,

інший - світло,

а я? я просто намагаюсь

не наступити на власне відображення

у калюжах після дощу.

сором'язливість чи нахабство?

доброта чи холод?

хто, блять, це все вирішує?

я - це я лише для себе,

а для інших - лише проекція

їхніх страхів, бажань і розчарувань.

у барі, в метро, на роботі -

всюди різні версії мене

танцюють свій безглуздий танець.

і я сміюсь,

бо це все - лише гра тіней

на стінах печери нашого життя.

а істина? нахуй істину!

вона така ж п'яна,

як і я цього вечора.