Танго — 1945

Винова дама, — а гора Хомок, —

Винові крила темінь розпустила,

І запросив голубку голубок

Потанцювати танго любомиле.

Вечірнє танго, танго на Хомку, —

Ти обіймаєш білими руками, —

Поклав щоку я на твою щоку —

Невже щось може бути поміж нами?.

Пробач мені, що, може, невпопад

Моя нога з твоєю йде у танго —

Чотири роки грів я автомат,

Чотири роки йшла нога за танком.

Твій чорний локон вітер причесав,

Але не це мене в тобі туманить…

Я в хромових чоботях й при часах —

Невже тебе оце в мені лиш манить?

Любов — солома, і сірник не згас,

Одна хвилина і — пожежа в грудях…

Я завтра їду в шахти на Донбас,

Але, повір, тебе я не забуду.

Моя ви дамо на горі Хомок,

Де тільки не носило й не ходило,

Ми — ви і я — голубка й голубок

Удвох танцюють танго любомиле.

1979