Та що була..

Я напишу останній вірш про тебе,

прощальний вальс, з емоцій та зі слів.

Ти моя нездолана ереба,

чи так треба?

Шлях вже наш зотлів.

І кількість наших днів зішла вже до останніх

і невблаганно час римує мемуари.

Та тільки ще повисло в повітрі несказанне..

Слідкуючи за нами, ховається в примари.

Цей вірш буде останнім, напевно що останнім,

я буду намагатись забути почуття.

І стане крапкою навік моє сумне прощання..

Дякую за все..

Та що була твоя.