Таємничка

На все свій час, всьому своя мета.

Комусь світило, а комусь облуда золота.

Де срібний серп і там де вранішня сльоза -

Пустила пагін чарівна лоза.

Туди, де синє марево іди.

Одна до одної лозини поклади,

Держак з осики та мотузочка проста.

І враз підкориться магічна висота.

Дивись на захід, набирайся сил.

Щоб вверх, як птах злетіти! Птах без крил...

Чекай на ніч, коли зоря зійде.

Турботи з пліч! Нехай вона тебе веде...

Але ж мовчи! Мовчання - то святе.

Доки мовчиш, лоза собі росте.

Холодним духом обіймає ніч поля.

Як на долоні розстилається земля.

Шалені пахощі весняних диких трав

Підкажуть путь. Вперед! Бо час настав!

Лариса - 31.03.2023