Тебе цікавлять мої сни?

Я зайшла у ваш сон, як буря,

а ви, дрібні начальнички від комплексів,

спробували всунути мене

в рамку зі словом «сканворд».

Ніби я прийшла по вашу згоду.

Ніби моє світло просило дозволу світити.

Ви побачили талант — і злякалися.

Бо перед справжнім завжди тремтять ті,

хто живе на чернетках чужих думок.

Ви хотіли мене посадити нижче.

Але я не з вашого цеху, не з вашого болотця,

не з вашого рівня.

І навіть не з вашого календаря.

Ви кинули мені «не зможеш»,

бо самі не вмієте навіть дихати без страху.

Тому знизили планку,

щоб самим не здаватись мікроскопічними.

Я бачила, як ви ковтали власну заздрість,

яка пахла дешевим страхом і втомою,

бо творчість лякає тих,

хто ніколи не підніме погляд вище підлоги.

Я — не для ваших задачок рівня “сиди тихо”.

Я — для креслень, що змінюють світ.

Для ідей, які ріжуть ночі навпіл.

Для масштабів, які ваші стелі не витримають.

І пам’ятайте:

коли ви вдруге захочете мене зменшити,

я пройду крізь вас так,

що попіл ваших амбіцій навіть вітер не підбере.