Тебе втрачаю мабуть назавжди...

By Ольга Михольська

Written 2022-10-30

Тебе втрачаю мабуть назавжди,

Любить не можна зіткану з печалі

В книжках топлю твій наголос ходи,

А потім погляд знову позичаю.

Нехай я буду вічно не твоя,

Лиш Господу потрібна, як дитина

Чи пам’ятатиме, що є любов земля?

А я в усьому,тільки я і винна.