Течія

Акценти зміщуй, в очі пил змітай,

Бо вже на осінь будеш застарілий

Для течій часу, де Дракон-Китай

З’їдає Світ недбалий і зомлілий.

Перемалюй-но, спробуй, лик Святий,

Свинцево-білим замість позолоти,

За помахом зів’ялої руки,

Що ще шукає виходу навпроти.

Над випаленим полем благодать -

Причинно-наслідковий мертвий кокон,

Ненавчений під дудку танцювать

В садку вишневому під наглядовим оком.

Та все ж рука занадто заслаба

І течія твоя гірка і неглибока

В якій вже не дзеркаляться слова-

Нема відлуння від шляхів широких…