«Темна хмара, а веселка ясна»

Темна хмара, а веселка ясна.

Що ти робиш, дівчино нещасна?

Ореш тугу, сієш на ній смуток,

схаменися, який з того скуток!

Тож не зійде рута

на твоїй ріллі,

а зійде отрута,

жалі не малі.

Хай би туга облогом лежала,

а ти б собі пшениченьку жала.

А в пшениці то мак, то волошки

закрасили б роботоньку трошки.

Ой хто займе постать,

жни та обжинайсь,

як надійде хмара,

то й не оглядайсь!

Буркут, 12.08.1901